Перевод: с английского на все языки

со всех языков на английский

частина мови

См. также в других словарях:

  • слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… …   Український тлумачний словник

  • вигук — у, ч. 1) Голосно викрикнуте, вигукнуте слово, фраза чи звук, який передає певне почуття. 2) лінгв. Незмінна частина мови, яка служить для безпосереднього виявлення почуттів і вольових виявів …   Український тлумачний словник

  • дієслово — а, с. Частина мови, яка означає поняття дії або стану як процесу і має такі основні граматичні категорії: часу, виду, способу, стану, особи, числа. •• Безособо/ве дієсло/во дієслово, що називає дію або стан, які не можуть бути пов язані з будь… …   Український тлумачний словник

  • займенник — а, ч. Частина мови, до якої належать слова, що не називають особи, предмета, якості або числа, а тільки вказують на них, виступаючи замість іменників, прикметників або числівників …   Український тлумачний словник

  • іменник — I а, ч. Відмінювана частина мови, що позначає предмет, дію, явище, ознаку тощо, напр.: стіл, читання, вітер, білість і т. ін. II а, ч. Спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів …   Український тлумачний словник

  • прикметник — а, ч., лінгв. Частина мови, що виражає ознаку предмета і сполучається з іменником, узгоджуючись із ним у роді, числі й відмінку …   Український тлумачний словник

  • прислівник — а, ч. 1) Незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану, якості, а також доповнює значення дієслова, вказуючи на різні обставини, за яких відбувається дія. 2) зах. Прислів я …   Український тлумачний словник

  • сполучник — а, ч. 1) рідко. Те, що єднає, об єднує кого , що небудь. 2) грам. Службова незмінна частина мови, яка служить для поєднання слів і речень у синтаксичне ціле …   Український тлумачний словник

  • числівник — а, ч. Частина мови, що означає певну чи абстрактно математичну кількість або порядок предметів при лічбі та відмінюється за відмінками (кількісні числівники) або родами, відмінками і числами (порядкові числівники). Кількісний числівник …   Український тлумачний словник

  • 25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… …   Покажчик національних стандартів

  • 35.240.30 — Застосування інформаційних технологій в інформаційній діяльності, документуванні та видавничій справі ГОСТ 7.19 85 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Коммуникативный формат для обмена библиографическими данными… …   Покажчик національних стандартів

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»